З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
Проф. В.О. САМОХІНА, завідувач кафедри англійської філології:
– Студентство – це передусім молодість, веселі роки, наповнені спілкуванням, і водночас щоденною важкою (але приємною!) працею – навчанням. Ти молодий, ти перспективний, у тебе все попереду. Моє студентство – це робота в редакції загальноуніверситетської газети «Харківський університет», де я працювала кореспондентом усі п’ять років. Це – незабутні роки, тому що тут кипіла дуже активна робота: інтерв’ю у багатьох відомих людей – космонавта Титова, балерини, народної артистки України Світлани Коливанової, членів героїчної «Молодої гвардії», у відомих радянських письменників. І звичайно, спілкування зі своїми однолітками. Це і поїздки до колгоспів, це праця в міжнародному будівельному загоні в Польщі, де поруч трудилися студенти з Німеччини, Швеції, Болгарії. У мене досі багато друзів-болгар, до яких я їздила в гості…
А сьогодні студентство – це мої друзі-студенти. Ось поруч зі мною дуже перспективна студентка Юля Софєніна – переможець студентських форумів. Вона публікується в наукових виданнях, їздить на конференції. Зараз ми з нею обговорюємо питання нової наукової роботи та можливість участі в університетському та всеукраїнському конкурсах студентських наукових робіт. Ми дружимо, спілкуємось фактично на рівних, у нас багато спільного, ми займаємося наукою, готуємось до різних наукових конкурсів, ми перемагаємо. Так і треба казати «ми», ми одне ціле. Я себе теж приєдную до студентства, яке є передовою частиною молоді. Я бажаю вам бути завжди активними, мати активну життєву позицію. Таку, наприклад, яку має ще одна моя студентка Світлана Тарасова. Вона – голова СНТ університету. Прийшла Світлана до мене на першому курсі, майже дитиною, і сказала, що хоче займатися науковою діяльністю. А сьогодні вже третьокурсниця Світлана має напрацювання для кандидатської дисертації. Нас на факультеті називають «горюча суміш», бо постійно у нас виникають нові ідеї. Ми створили на кафедрі студентський науково-популярний журнал, що має назву «Лови момент, студенте!». Плануємо вперше за всю історію університету видати студентську монографію.
Проф. В. Т. ЛАЗУРИК, декан факультету комп’ютерних наук:
– Студентство – це чудова відстрочка на п’ять років від старості. Якщо людина після школи одразу пішла працювати, то вона вже вступила в початкову фазу старіння.
Проф. Н. П. КРЕЙДУН, декан факультету психології:
– Це нова сторінка життя. Вона найяскравіша й найбільш наповнена: новими враженнями, відкриттями, новими друзями. Це час, коли формується професіоналізм, відповідальність за себе. Це занурення в доросле життя. У новій університетській родині вам, першокурсники, буде комфортно, я в цьому впевнена.
Проф. П. М. ДОНЕЦЬ, викладач кафедри німецької філології та перекладу:
– Студентство було для мене, перш за все, часом викликів. Залишаючи батьківське гніздо, молода людина змушена самостійно планувати свій час, сили, фінанси, організовувати свій побут, якщо переїжджає в інше місто. Вона стикається з абсолютно іншою системою навчання, ніж у школі, що передбачає самостійне отримання знань і орієнтацію на майбутню професійну діяльність. Студентство – це одночасно і соціальний виклик: молода людина потрапляє в абсолютно інше соціальне коло, як правило, людей інтелектуально і емоційно розвинених, що ставить підвищені вимоги до особистості студента і сприяє тим самим якісному стрибку в її розвитку.