З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
Тетяна Дмитрівна СИНИЦЯ, директор культурного центру Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна:
- У мене свій Тарас Шевченко, особливий… Уперше я почула його прізвище в школі. Потім детальніше познайомилася з його творчістю під час навчання на філологічному факультеті університету…
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
(«У нашім раї на землі…» Т. Шевченко).
Ось такий мій Шевченко… Син, брат, чоловік, який схиляється перед жінкою… Хоча я на навчалася на відділенні російської мови, але українську літературу ми вивчали чотири роки. Чомусь патріотичні мотиви творчості поета, вірші про селян та інші пройшли повз. А в пам’яті залишилися його шедеври, присвячені жінкам. Він оспівував жінку, звеличував її, схиляв перед нею голову. Саме це «підкуповує».
А яке у нього ставлення до матері! Мати - символ життя, початок усього сущого…
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх,
Сама заснула коло їх.
(«Садок вишневий коло хати» Т. Шевченко).
Я вважаю, що саме таке ставлення має бути до матері, до жінки. Але цього ми, на жаль, не бачимо…
Працюючи, я зустрічалася з Шевченком під час кожного ювілею письменника. Ось і цього року наші шляхи знову перетнуться. Культурний цент вже зараз починає готуватися до святкування 200-річчя Першого Українця й обдумувати, як же відсвяткувати цю дату найгучніше. Поки плануємо провести літературні вечори за участі філологічного факультету та всіх бажаючих.
Л. РІЧКОВА.