З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
ВІД РЕДАКЦІЇ. Чому все легко дається, чому весь світ можна обійняти, усі моря по коліно зміряти і гори звернути? Бо МОЛОДІСТЬ! Це – мрія. Це – віра. Це – прагнення до подвигу. Це – лірика та романтика. Це – великі плани на майбутнє. Це – початок усіх перспектив.Університет – молодий вічною молодістю своїх вихованців. Сьогодні вилітають із гнізда нові сотні молодих спеціалістів. А ми їм даруємо… інтерв’ю про МОЛОДІСТЬ!
Андрій ЛАВРЕНОВИЧ, студентський декан факультету іноземних мов: «Почуваю себе молодим, адже я студент! Обожнюю цей ритм: пари-спорт-відпочинок із друзями-пари. Я – студентський декан, тому щодня – турботи, спілкування з новими людьми, отримання досвіду роботи. Обожнюю, коли навколо кипить життя, і я активний разом із ним».
Юлія СКРИННІК, одна з найуспішніших магістрів факультету іноземних мов: «Молодість не обов’язково пов’язана з віком, це – стан душі. Головне – на скільки людина себе почуває. Період молодості для мене пов'язаний з піком активності та енергійності. Головне – направити енергію в правильне русло, аби не витратити даремно. Те, що ми робимо зараз – запорука майбутнього успіху. Необхідно усе робити по-максимуму, адже стільки всього слід встигнути!»
Павло УЛЛАХ, випускник історичного факультету: «Маю враження, що все тільки починається і попереду багато цікавого! Я працюю репетитором і завжди маю тримати себе в тонусі, інакше робота швидко набридне, перегорю. Буває важко, але сил вистачає на все!»
Ірина Ігорівна МОРОЗОВА, завідувач цикловою комісією першого курсу: «Працюю з першокурсниками, і вони мене надихають. Люблю знаходити до них підхід, допомагати призвичаїтись: наче місток зі шкільного в університетське життя. А як поруч з ними не сповнюватись енергії?».
Дар’я САХАРОВА, першокурсниця філфаку: «Наше майбутнє в наших руках. І зрозуміти це – мій обов’язок. Отримати в університеті, в молодості, такий рівень інтелекту, який дозволить не просто заробляти на життя, а займатися улюбленою справою. Це час необмеженого саморозвитку. Бути в постійному русі – особливе задоволення».
Олена БОНДАРЄВА, соціологічний факультет: «Це той час, коли людина має докласти максимальних зусиль для особистісної та професійної реалізації. Молодість – це час неймовірних, божевільних подій і завзята, кропітка робота над собою».
Євгенія КОВАЛЄВСЬКА, філософський факультет: «Розумію, що усі знання, отримані у молодості, знадобляться у подальшому. Накопичування досвіду в молодості тим і корисне, що ти можеш робити такі речі, які у солідному віці не зробиш. Отож і спрямовую свої сили та амбіції на різні творчі заняття: танці, музика, малювання, вивчення іноземних мов…»
Євген МУРЕЙКО, радіофізичний факультет: «Молодість – це коли ти з дня на день створюєш своє майбутнє власними зусиллями, ламаючи стереотипи та різні рамки. Іноді забуваючи про самого себе… Головне – не впустити дорогоцінний час. Варто урізноманітнювати своє життя, займатися корисним і цікавим. І тоді від спогадів про юні літа і старість здаватиметься не гіршою за молодість!».