З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
ВІД РЕДАКЦІЇ. На українській антарктичній станції «Академік Вернадський» триває 20-та ювілейна експедиція. Серед її учасників — учений Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Андрій Юрійович УТЄВСЬКИЙ, доцент кафедри зоології та екології тварин біологічного факультету. Він працює там з п`ятого січня. Нам вдалося зібрати цікаву інформацію, поспілкувавшись із його братом Сергієм Юрійовичем Утєвським, професором цієї ж кафедри. Сергій Юрійович повідомив, що Андрій Юрійович працюватиме там до 10 квітня та розповів про головні напрями досліджень свого брата.
Сергій Юрійович УТЄВСЬКИЙ:
— Існує два види експедицій: сезонні та такі, що передбачають зимівлю. Андрій Юрійович, звісно ж, брав участь і в тих, і в інших, але цього разу його запросили долучитися до 20-ї сезонної експедиції, яка є ювілейною для української антарктичної станції «Академік Вернадський». Саме 20 років тому станція, яка знаходиться на острові Галіндез та раніше мала назву «Фарадей», була передана Україні Британською Антарктичною службою за символічну ціну в один фунт стерлінгів. Тоді проходив серйозний конкурс, у якому брали участь декілька країн. Україна виборола першість та отримала станцію у власність. На станції «Академік Вернадський» проводяться дослідження з метеорології, радіофізики, біології та інших наук.
Доцент А. Ю. Утєвський як вчений-біолог займається дослідженням бентосу, тобто донних організмів. Він з’ясовує, як на них впливають ті умови, в яких вони знаходяться, та чим антарктичний бентос відрізняється від донних організмів інших частин Світового океану.
Значну увагу він приділяє паразитам та іншим патогенам риб, птахів, а також різноманітним молюскам, губкам і гілкошкірим.
Андрій Юрійович є одним із рекордсменів за кількістю занурень в Антарктиці. Він занурювався понад 100 разів! Потрібно розуміти, що це потребує дуже високої кваліфікації, крім того, це важко з технологічної точки зору, тому що він здійснює під водою фото та відеозйомку. На станції «Академік Вернадський» зараз проводяться дослідження ландшафту дна: за допомогою ехолоту, комп’ютерних програм та ГІС-технологій реконструюється його тривимірна модель. А. Ю. Утєвський, поєднуючи усі ці дані, виділяє морські охоронні райони — заповідники, які потім будуть знаходитися під відповідальністю (майже протекторатом) України. Це дуже важлива справа, адже на цих територіях знаходяться унікальні види: багато бентосних організмів характеризується гігантизмом, а деякі особини антарктичних губок живуть на нашій планеті тисячі років. Наприклад, одна гігантська губка може мати вік, який сягає 6000 років. Потрібно, щоб кораблі з дослідниками чи туристами не зашкодили цим видам.
Проводяться й наземні дослідження фауни Антарктики, А. Ю. Утєвський вивчає великі колонії пінгвінів та інших птахів. Крім того, Андрій Юрійович раніше займався й вивченням тюленів та неодноразово зустрічався з морським леопардом — одним з найкрупніших хижаків!
Варто додати, що зараз ми займаємося ДНК-штрихкодуванням, яке дозволяє дізнатися більше про те, як утворювалися різноманітні види. Дослідження базуються на інформації, яка отримується в Антарктиці, стосовно видів, існуючих там. На даний момент Андрій Юрійович вивчає видоутворення молюсків — морських чашечок. Завдяки цим дослідженням може стати можливим розкриття певних аспектів еволюції! Найновітнішим напрямком досліджень є транскриптоміка патогенів пінгвінів, яка дозволить виявити нові види антарктичних вірусів.
Л. ЩЕРБАК.