З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
ВІД РЕДАКЦІЇ. Ми вам обіцяли розповісти про серйозну роботу, що передувала відкриттю пам’ятника видатному українському діячу освіти і культури, письменнику, перекладачу, класику української літератури, ректору Харківського університету (1841–1849) Петру Гулаку-Артемовському. Про всі «секрети» його спорудження нашому кореспонденту Карині ТАРАСЕВИЧ розповів проректор з адміністративно-господарчої роботи Володимир Степанович ПАХАРЕНКО.
– Володимире Степановичу, чому постать саме Гулака-Артемовського обрана для увіковічення історії університету?
– Постать саме Гулака-Артемовського обрана не випадково. Це дійсно велика людина – письменник, поет, учений і найголовніше знаковий ректор Харківського університету в 1841-1849 рр. Ідея створення пам’ятника належить нашому ректору академіку Вілю Савбановичу Бакірову. Задумка полягала в наступному: після тяжкого робочого дня Петро Петрович вийшов відпочивати в саду, присів на лавці. А та пташка, яка сидить поряд з ним, уособлює відпочинок та натхнення поета.
– За який час і кошти вдалося спорудити пам’ятник?
– В основному пам’ятник споруджено на кошти меценатів. Левову частину роботи, а саме відлиття з бронзи фігури Гулака-Артемовського, зроблено на кошти харківського бізнесмена Олександра Владиленовича Ярославського. На добровільні внески співробітників та харків’ян було збудовано постамент з граніту. А за кошти університету, а це 24 тис. гривень, було виконано робочий проект цього пам’ятника фірмою «Ароф». Загалом, на пам’ятник було витрачено 1 млн. 204 тис. грн. Від початку проектування до відкриття пам’ятника минуло 10 місяців.
– З яких матеріалів зроблений пам’ятник та що обійшлося найдорожче?
– Найдорожчим матеріалом є бронза, з якої зроблено фігуру Гулака-Артемовського. На це пішло 903 тис. грн. Постамент зроблений з граніту.
– Хто є автором? Чому саме ця людина займалася проектом?
– Як я вже відзначив, ідея створення пам’ятника належить нашому ректорові Вілю Савбановичу Бакірову. Автор проекту – Заслужений архітектор України Сергій Чечельницький. Над виготовленням бронзової фігури Гулака-Артемовського працював провідний скульптор Харкова Олександр Рідний. Він виготовив більшість ідейних пам’ятників нашого міста і університет неодноразово співпрацював з ним. Наприклад, пам’ятники Д.Багалію та О.Ляпунову біля Північного корпусу теж його робота. Гранітний постамент виготовив підприємець Геннадій Михайлович Тригубенко.
– До якої дати планували приурочити відкриття пам’ятника?
– Як планували, так і відкрили – до річниці заснування Харківського університету.
– Чи не поділитеся наступними проектами, які планує університет найближчим часом?
– За позабюджетні кошти університету ми плануємо відкрити дуже гарні об’єкти для студентства. Незабаром у Північному корпусі відкриється актова зала, де згодом запрацює студентська театральна студія. У першому кварталі 2018 року на вул. Отокара Яроша, 11 буде відкрито студентський клуб. Також вже зараз триває спорудження НДІ астрономії, яке присвячене академіку Миколі Павловичу Барабашову, ректора Харківського університету 1943-1945 рр. Проводимо капітальний ремонт СК «Каразінський» з розширення спортивних можливостей та благоустрою території.
ЧИТАЙТЕ в наступному номері матеріал нашого кореспондента Ліни ТИМАРСЬКОЇ.
Розмовляла Карина ТАРАС.