Понеділок, жовтня 14, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Ви нас запитували

Про  «секрети» спорудження

ВІД РЕДАКЦІЇ. Ми вам обіцяли розповісти про серйозну роботу, що передувала  відкриттю пам’ятника видатному українському діячу освіти і культури, письменнику, перекладачу, класику української літератури, ректору Харківського університету (1841–1849) Петру Гулаку-Артемовському. Про всі «секрети» його спорудження нашому кореспонденту Карині ТАРАСЕВИЧ  розповів проректор з адміністративно-господарчої роботи  Володимир Степанович ПАХАРЕНКО.


– Володимире Степановичу, чому постать саме Гулака-Артемовського обрана для увіковічення історії університету?

– Постать саме Гулака-Артемовського  обрана не випадково. Це дійсно велика людина – письменник, поет, учений і найголовніше знаковий  ректор Харківського університету в 1841-1849 рр. Ідея створення пам’ятника належить нашому ректору академіку  Вілю Савбановичу Бакірову. Задумка полягала в наступному: після тяжкого робочого дня Петро Петрович вийшов відпочивати в саду, присів на лавці. А та пташка, яка сидить поряд з ним,  уособлює відпочинок  та натхнення поета.

–  За який час і кошти вдалося спорудити пам’ятник?

–   В основному пам’ятник споруджено на кошти меценатів. Левову частину роботи, а саме відлиття з бронзи фігури Гулака-Артемовського, зроблено на кошти  харківського бізнесмена Олександра Владиленовича Ярославського. На добровільні внески співробітників та харків’ян було збудовано постамент з граніту. А за кошти університету, а це 24 тис. гривень,  було виконано робочий проект цього пам’ятника фірмою «Ароф». Загалом, на пам’ятник  було витрачено 1 млн. 204 тис. грн. Від початку проектування до відкриття пам’ятника минуло 10 місяців.

– З яких матеріалів зроблений пам’ятник та що обійшлося найдорожче?

– Найдорожчим матеріалом є бронза, з  якої зроблено фігуру Гулака-Артемовського. На це пішло 903 тис. грн.  Постамент  зроблений з граніту.

– Хто є автором? Чому саме ця людина займалася проектом?

– Як я вже відзначив, ідея створення пам’ятника належить нашому ректорові Вілю Савбановичу Бакірову. Автор проекту – Заслужений архітектор України Сергій Чечельницький.  Над виготовленням бронзової фігури Гулака-Артемовського працював провідний скульптор Харкова Олександр Рідний. Він виготовив більшість ідейних пам’ятників нашого міста і університет неодноразово співпрацював з ним. Наприклад,  пам’ятники  Д.Багалію та О.Ляпунову біля Північного корпусу теж його робота. Гранітний постамент виготовив підприємець Геннадій Михайлович Тригубенко.

–  До якої дати планували приурочити  відкриття  пам’ятника?

–  Як планували, так і відкрили – до річниці  заснування Харківського університету.

–  Чи не поділитеся  наступними  проектами, які планує університет найближчим часом?

– За позабюджетні кошти університету ми плануємо відкрити дуже гарні об’єкти для студентства. Незабаром у Північному корпусі  відкриється актова зала, де згодом запрацює студентська театральна студія. У першому кварталі 2018 року на вул. Отокара Яроша, 11 буде відкрито студентський клуб.  Також вже зараз триває спорудження НДІ астрономії, яке присвячене академіку Миколі Павловичу Барабашову,  ректора Харківського університету 1943-1945 рр. Проводимо капітальний ремонт СК «Каразінський» з розширення спортивних можливостей та благоустрою території.

ЧИТАЙТЕ  в наступному номері матеріал нашого кореспондента Ліни ТИМАРСЬКОЇ.


Розмовляла Карина ТАРАС.