З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
ВІД РЕДАКЦІЇ. У вересні на засіданні спеціалізованої вченої ради Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, аспірант Володимир ФАРАФОНОВ захистив дисертацію «Локалізація та гідратація органічних барвників в міцелах поверхнево-активних речовин за даними молекулярно-динамічного моделювання» на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук.
Володимир ФАРАФОНОВ: «Мета роботи – розробка підходу до визначення мікроскопічних характеристик молекул органічних барвників, адсорбованих міцелами іонних ПАР та характеристика його за допомогою ряду типових кислотно-основних та сольватохромних барвників. Для цього потрібно використовувати молекулярно-динамічне моделювання та обчислювальні методи квантової хімії. Предмет дослідження – – залежність локалізації, орієнтації та гідратації молекули органічного барвника, адсорбованого міцелами ПАР (поверхнево-активні речовини), від природи ПАР та протеолітичної форми органічного барвника».
– Володимире, хто ваш науковий керівник, хто опоненти?
– Моїми опонентами були доктор хімічних наук та старший науковий співробітник Горб Леонід Григорович і доктор фізико-математичних наук та старший науковий співробітник Ільницький Ярослав Миколайович. Активна та відповідальна підготовка до захисту кандидатської дисертації відбулася за підтримки наукового керівника Лебідя Олександра Валентиновича – кандидата хімічних наук, доцента кафедри фізичної хімії. Олександр Валентинович консультував, допомагав у молекулярному моделюванні методу, у публікації статей. Варто додати, завідувач кафедри фізичної хімії проф. М. О. Мчедлов- Петросян підтримував мене, давав необхідні поради. Тема цікава і для Миколи Отаровича, тому його участь у роботі була важливою».
Науковий керівник доц. О. В. ЛЕБІДЬ: «Мої враження від роботи з Володимиром – найкращі. Людина дуже відповідальна, Володимир працював наполегливо та головне – результативно. Саме дослідження полягає у деяких комп’ютерних обчислювальних експериментах і на цьому шляху є багато різних труднощів, які потрібно розуміти, знаходити шляхи, щоби їх вирішувати. Володя з цим впорався просто прекрасно, він все робив сам і робив дуже добре. Коли виникали якісь проблеми, складні моменти, він самостійно шукав їх вирішення. Складності бувають завжди, і без них ніяка робота не проходить. А Володимир відповідально їх вирішував. Я був спокійним на захисті, а Володя захищався впевнено. Тому і маємо позитивний результат».
Володимир: «Захищався я впевнено. почував себе досить спокійно. Адже роботу я неодноразово презентував на науковому семінарі у Львові. Знав позитивний бік дослідження, з іншого боку, робота виконана правильно, результати цікаві. І на різноманітні запитання я з легкістю відповів. Сьогодні ми з моїм науковим керівником та завідуючим кафедрою, продовжуємо займатися цією вдало підібраною темою. Тому що є багато над чим працювати».
– Кого ви хочете згадати у цей день захисту своєї кандидатської дисертації?
– Звісно, батьків. А особливо мою шкільну вчительку хімії середньої школи №5 – Гребенюк Людмилу Федорівну. Знаю, що їй буде дуже приємно, що її учень досяг успіхів! Людмила Федорівна сама вихованка факультету хімії Каразінського університету. Естафета продовжується, і це дуже радує.
Анна КОЧИШ.