З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
ВІД РЕДАКЦІЇ: У 2019-му професор кафедри загальної психології Олена Феліксівна ІВАНОВА відзначатиме свій ювілей. Редакція газети поставила запитання Олені Феліксівні, як вона оцінює круглу дату?
– Колись напередодні 50-річчя нині вже покійного проф. Г. К. Середи, я запитала у нього: «Григорію Кузьмичу, а коли Ви почали відчувати себе у похилому віці?». На що професор відповів: «А я себе таким не відчуваю». Ось і мої відчуття і дата в паспорті ніяк не пов’язані…
– Усе життя в стінах університету від 1966 р... А який період Вам запам’ятався найбільше?
– 1972 рік, коли на біологічному факультеті було відкрито відділення психології. Перші роки були дуже складними. Все потрібно було починати з нуля: але це був прекрасний час найбільшої співпраці і взаємодопомоги.
– Чим пишаєтесь?
– Перш за все я пишаюся тим, що працюю в найстарішому університеті Харкова, держави. Університеті, який зберігає традиції та шанує свою історію. Університеті, який посідає високі місця в рейтингах. Університеті, який славиться своєю демократичністю. Каразінський для мене рідне місце. Тут мої колеги, друзі. Складно уявити себе поза ним.
– Любите Новий рік?
– Це свято – улюблене. Для мене Новий рік одночасно є закінченням і початком чогось нового. Новий рік – це прикрашена ялинка, аромат мандарин, салат олів’є, іскристе шампанське у келихах. В останні роки Новий рік я святкую по Скайпу разом з дочкою. Більш того, в мене під ялинкою завжди лежать загорнуті подарунки, які першого січня я відриваю та показую їй в онлайн-режимі. На моїй рідній кафедрі також є традиція ставити ялинку та прикрашати її гірляндами та новорічними іграшками. Думки під Новий рік? Цього року я перестала бути завідувачем кафедри загальної психології, якою завідувала понад 20 років. І я рада: кафедра – живий організм, який потребує змін, оновлень. Наразі я дуже комфортно відчуваю себе професором кафедри. Люблю працювати зі студентами. У 2018 р. я хочу завершити наукові роботи, на які раніше не вистачало часу. А під ялинкою шукатиму Здоров’я! І всім бажаю здоров’я та здійснення новорічних бажань!
К. ЛУНЬОВА.