Каразінські філософи – перші!

ВІД РЕДАКЦІЇ: 14-15-го лютого у ІІІ Всеукраїнському студентському турнірі з філософії студенти Антон ЖЕРОНКІН, Дар’я ЗАХЛИПА та Вадим ПАНОВ, п’ятикурсники філософського факультету, посіли перше місце серед 24-х команд  України. Каразінці виявили високі навички командної гри та участі у дискусії, подолавши навіть додатковий раунд полеміки з командою університету ім. Б. Грінченка.

Вадим ПАНОВ: «Цього року організаційна частина турніру приємно здивувала. По-перше, нас розділили на дві ліги:  філософи за спеціальністю та філософи-любителі. По-друге, зменшили кількість аудиторій з десяти до двох, відповідно, було лише дві групи журі, а не десять, що покращило об’єктивність оцінювання. Суперники були різні. Слід відзначити команду з університету ім. М.П. Драгоманова, учасники якої здивували ерудованістю та команду з Київської трьохсвятительської семінарії УГКЦ, в якій брали участь ввічливі хлопці, з ними було цікаво вести дискусії. Мій внесок в турнір – мозковий штурм під час підготовки питань на фіналі. Даша була нашою таємною «зброєю масового ураження» через знання складної термінології, а Антон досконало знає декілька спеціалізованих тем, наприклад, філософію освіти, що дозволяло нам спрямовувати дискусії в необхідну нам область знань».

Дар’я ЗАХЛИПА: «Впевнена, що вирішальним фактором у нашій перемозі була наша щира зацікавленість і бажання займатися філософією, а не претендувати на статус переможців. Команда із університету ім. М. П. Драгоманова ще з минулого року перетворилась із суперників на співучасників філософської рефлексії. Перемога була неочікуваною, але на контрастну дискусію з командою університету ім. Б. Грінченка ми розраховували. В планах – філософські змагання в Одесі».

Антон ЖЕРОНКІН: «В перших раундах турніру не підозрювали, що все закінчиться настільки успішно. Впевненість у перемозі з’явилася до оголошення результатів, під час полеміки з командою університету ім. Б. Грінченка. Спочатку суперники намагалися «закидати» нас питаннями, а ми просто відповідали, але згодом зрозуміли, що треба контратакувати. Я підготував своєрідний міні-виступ, в якому перетворив наші попередні відповіді на зустрічні питання, відповіді на які ми так і не отримали. Головним нашим досягненням я вважаю розвинуті навички командної роботи: ми швидко визначилися з ролями і діяли як єдиний механізм».

Надія РУБІНІНА.