Понеділок, червня 24, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Народжені у рік Щура!

 

100 років Архіву!

ВІД РЕДАКЦІЇ. Новий рік – рік завідувачки архіву Каразінського університету Людмили Іванівни ОНАЦЬКОЇ – справжньої університетської Людини! Все своє життя вона  «зберігає історію університету»,  історію кожного окремого студента, викладача, декана, ректора.



Людмила Іванівна тісно пов’язана з університетом вже від народження: вона не тільки народилася у день 17 листопада, але й у рік білої металевої мишки (нагадуємо, що  і Каразінський був заснований 17 листопада 1804 р. – зеленого  дерев’яного щура).


2019 став двічі святковим для нашої героїні: вже 40 років вона працює архіваріусом та 30 років – завідувачка архіву! На початку трудового шляху Людмили Іванівни архів мав лише дві,  зараз –  сім кімнат. Нині тут зберігається документація аж за 100 років (починаючи з 1920)! До архіву щодня надходить безліч запитів від громадян та офіційних організацій, надається інформація для роботи вчених, постійно видають довідки на пенсію, приймаються та реєструються документи, що надходять на зберігання від структурних підрозділів… Щорічно в університетський архів передається  понад 6 тисяч справ! Масштабна робота забезпечує не лише надійне зберігання історії університету, але і його успішне функціонування для  майбутнього!


«Ми просіваємо це через себе, у кожну справу заглиблюємося, навіть якщо людина лише п’ять років тут провчилася… Робота архіваріуса –  кропітка, адже навіть незначна помилка може коштувати настільки дорого, що «потім і правнуки не розплатяться», - акцентує завідувачка архіву. Головним планом зараз є переніс довоєнних видань в електронний вигляд. Колективу не вистачає ІТ-спеціаліста зі знанням архівної справи. За словами Людмили Іванівни, останні 10-15 років держава не приділяє належної уваги відомчим організаціям.

Даша КОСТЄВА.