Понеділок, червня 17, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Новий рік

 

Проф. Ю. М. БЕЗХУТРИЙ: «ДОМАШНЄ, СОЛОДКЕ, МАНДАРИНОВЕ…»

Рівно 12 років тому я, кореспондент газети «Харківський Університет»,  розмовляла  з деканом філологічного  проф. Ю. М. БЕЗХУТРИМ (який народився у рік Пацюка) на традиційні новорічні теми: подарунки, астрологію, університет… Тоді Юрій Миколайович жартував про пухнастих та розумних мишенят, бажав університету студентів-вундеркіндів «під ялинку»…  Цього разу  у декана глобально інший настрій та відчуття.



Проф. Ю. М. БЕЗХУТРИЙ, декан філологічного факультету:


– Сьогодні говорити про щурів хочеться найменше… 2020 – це початок нового десятиліття, це початок чогось нового для кожного з нас. За цей  доволі складний цикл для нашої батьківщини, за ці 19 років нового тисячоліття, ми усі, українці, стали зовсім іншими. І такими як були раніше ми не будемо! Університет змінюється, студент змінюється, Україна змінюється. Ми стаємо сучаснішими, свідомішими, динамічнішими, креативнішими.  Як на мене,  а я невипраний оптиміст, усі зміни, трансформації, ведуть до ПРОГРЕСУ.


– Юрію Миколайовичу, все-таки поговоримо про Новий рік, з чим асоціюється свято?


– Для мене Новий рік ще з дитинства – це ТЕПЛЕ, ДОМАШНЄ, СОЛОДКЕ, МАНДАРИНОВЕ свято…  Іграшки на ялинку, подарунки від батьків, бенгальські вогники… Ця дитяча радість для мене зберігається і досі. На Заході, наприклад у Франції, інші традиції – там Новий рік зустрічають, зазвичай, всенародним гулянням на вулиці. Поступово до нас перейшли ці традиції – збиратися на майдані біля головної міської ялинки та ділитися радістю з усіма довкола. Але для мене – це все одно назавжди домашнє свято.


– На які подарунки чекаєте?


– Найкращий подарунок – добробут та здоров’я на роботі та вдома. Сподіваюсь, що університет зможе знайти  нові шляхи залучення якомога більше допитливих студентів. Сподіваюся, що держава вийде на новий стабільний рівень процвітання. З цим пов’язані мрії та передноворічні надії.

Ліна ВОЙНЕНКОВА.