З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
Три роки без Юрія Валентиновича, і втрата – невідворотна… Світлій університетській людині – світла пам’ять. Кожного можна замінити, але ПОВТОРИТИ - ніколи і нікому не вдавалося… Народився 4 квітня. І пішов у вічність першого травня. Перший проректор Каразінського. Знакова людина в його історії. Любов у них була взаємною: він, хлопчик-школяр, переможець Міжнародної олімпіади, міг вибирати навчання у трьох провідних університетах держави, включаючи Московський і Ленінградський університети. А Юра обрав ХАРКІВСЬКИЙ… І залишався Каразінський його улюбленою Альма-матер до останньої хвилини життя… Яскрава особистість, відомий учений, мудрий керівник і талановитий організатор. І ніякими словами не висвітлити глибини його порядності і шляхетності, привабливості людських якостей... Зразкові лідерські здібності не завадили йому бути щирою та демократичною людиною, відкритою. А його професіоналізм ніколи не приховував у ньому Людину, яка могла і сумніватись, і співчувати, і хвилюватись, але іти до успіху. Кількість посилань на його наукові роботи збільшується. Це означає, що вчений-хімік Ю.В. Холін живий. Живі його ідеї. А поки ми живі, наш друг і колега Ю. В. Холін завжди буде поруч з нами…
За три роки багато чого змінилося в нашому житті, але і досі безцінні поради Юрія Валентиновича ми застосовуємо у своїй діяльності. Життя Юрія Валентиновича – одна із золотих сторінок нашого університету. 1 травня три роки тому він покинув нас, та життя Його і Нашого університету продовжується.