З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
6 червня – професійне свято журналіста. Щорічно в день ухвалення Спілки журналістів України в Міжнародну федерацію журналістів у 1993 році всі журналісти святкують своє професійне свято. Університетська громада Каразінського університету володіє газетою "Харківський університет" із більш ніж 203-річною історією. Вперше вона побачила світ 1 січня 1817 року. Газету «Харьковские известия» заснували і робили УНІВЕРСИТЕТСЬКІ люди. У всі часи! Змінювалися назви, колективи редакцій, призначалися нові редактори, а СУТЬ і ТРАДИЦІЇ чесного, соборного органу Харківського університету залишалися незмінними: писати правдивий літопис університетського життя. Що робить газета і сьогодні у непрості часи історії.
«Харківський університет» - визнаний лідер вузівської преси України. Ми – єдина вузівська газета, нагороджена Почесною Грамотою Державного Комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України! Про це говориться у нашому логотипі. Уже понад 10 років газета «Харківський університет» з гордістю несе звання другої в Україні кращої вузівської газети (маємо документальне цьому підтвердження). Пропустили вперед ми лише «Львівську поліграфію». За час свого існування над нашою багатотиражкою працювали чимала кількість журналістів: студентів, викладачів, професіоналів. Цього дня низько схиляємо перед ними голови у повазі і подяці. Лола Мойсеївна МЕЖОВА, редактор газети упродовж 30 років, Тамара Вікторівна МИГУЛІНА, відповідальний секретар редакції, Павло Іванович МАРТЕМ’ЯНОВ, літературний редактор, доцент філологічного… Перелік – довгий. Всі вони звертаються до нас, живих, з пожовтілих сторінок редакційних підшивок.
Ми Вам повідомляли, що до 215-річчя Альма-матер нинішній колектив газети зробив безцінний подарунок – перевів у електронний варіант УСІ підшивки «Харківського університету» з 1940 р. по сьогодні (все, що маємо в університеті в ЄДИНОМУ екземплярі в університеті в редакції соборного органу). Із січня 2020 передано електронний набір до Центру ВЕБ-комунікацій ФОЛОМЄЄВУ Максиму Анатолійовичу для розміщення на університетському сайті. Маємо надію найближчим часом побачити нашу фантастичну роботу кореспондентів газети (працювали майже два роки) оприлюднену колективу університетської спільноти….
Ті, хто у всі часи робив, і любив, і шанував літопис університетського життя називали «Харківський університет» найкращою в світі. Спочатку немов би жартома, а насправді з любов’ю, оберігаючи нашу славу і гордість. Найкраща, бо найрідніша. Найкраща, бо своя. Дякуємо всім за це. Ми вдячні сьогодні прекрасному колективу Громадської ради. Щиро вдячні університетському керівництву, що ЗБЕРЕГЛИ нашу ГАЗЕТУ, коли інші - позакривали. В останні часи багато хто переконаний, що інтернет витіснить друковані ЗМІ із людської пам’яті. Поживемо – побачимо! ПАПЕРОВЕ видання НІКОЛИ не зникне, бо воно затребуване. Живе слово, яке можна взяти в руки, коли завгодно, і зберегти пам’ять НІКОЛИ не поступиться! Журналістика ментальна! Журналістика вербальна! Ось карантин. Слід сидіти вдома. Але університетські молоді журналісти найкращої в світі одностайно вирішили: не сядемо на прикол. Будемо нести інформацію університетським людям… І несемо. Як і повинні робити журналісти.
Газету чекають. В редакцію телефонують, запитують чергову дату виходу. Газеті дякують. І ми дякуємо всім, хто долучається до виходу кожного наступного номеру нашої університетської газети. З днем журналіста!