З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
ВІД РЕДАКЦІЇ: для студента 6-го курсу групи ПМ-161 факультету математики і інформатики Каразінського Дмитра ПАККІ магістратура принесла зміну спеціальності та об’єкта дослідження, а також перспективну роботу. Що цьому сприяло та перешкоджало, дізнаємось із інтерв’ю.
– Дмитре, що для тебе змінилося на магістратурі?
– Передусім спеціальність: я обрав прикладну математику, а ступінь бакалавра отримав зі спеціальності «механіка». Через таку зміну деякі предмети на магістратурі, які базуються на бакалаврських знаннях прикладної математики, складніше вивчати, але це мотивує працювати наполегливіше.
– Що досліджуєш?
– На 4-му курсі я робив дослідження з біомеханіки. Моделював кровообіг у тілі кільчастих черв’яків та п’явок. Обрав цих тварин через цікаву будову організму: їх кровообіг здійснюється за рахунок перистальтики, судини скорочуються і проштовхують кров по організму. Але виявилось, ця тема не дуже актуальна, тому нині я займаюсь моделюванням кровообігу в організмі людини.
– Що цінуєш у математиці?
– Математика – неймовірно складна наука, але при цьому і неймовірно чесна, строга і точна. Тут не буває майже вирішених задач. І ще важливий момент – ставлення до студента. На нашому факультеті неважливо, як ти виглядаєш, який одяг носиш чи як говориш (зокрема, я маю незначні дефекти мовлення), дивляться виключно на твої знання і здібності. Єдина запорука твого успіху – завзята праця. В таких умовах виховується здорова і чесна конкуренція. А ще усі викладачі – фанати своєї справи, за що я їм надзвичайно вдячний.
– Як оцінюєш свою успішність у навчанні?
– Ніколи не був відмінником, але намагався тримати рівень «вище середнього». Коли ввели рейтингову систему, я перестав отримувати стипендію: в групі було лише 4 студенти, а оскільки «ліміт» – 45% студентів, то у нас її мала лише староста, яка була відмінницею. Щоб мати власний заробіток я почав підробляти, тому брати участь в олімпіадах і конференціях було проблематично. Однак, навчатись я намагався старанно, як міг. Механіка і програмування давались мені без проблем і зацікавлювали. А ось функціональний аналіз і топологія досі викликають жах, коли згадую теми безкінечномірного простору і множини міри нуль: було дуже складно в них розібратися.
– Що тебе мотивує старанно навчатися?
– Мотивує високий, але чесний заробіток. Один із головних способів його досягти – винаходи та стартапи. Звісно, для цього необхідні неабиякі знання і уміння. Також мене надихає дізнаватися про винахідників, які рятували життя та змінювали суспільство.
– Чи пов’язане твоє місце роботи зі спеціальністю, яку вивчаєш?
– Так, я працюю в IT-компанії на позиції DevOps Engineer. Тут мені стали в нагоді навички з програмування, здобуті на факультеті.
Бажаємо успіху!