Крізь століття!

60 років тому…

Студбат. «ЛЮДИНА І ЗБРОЯ» –

Ця назва  видатного роману  вихованця Харківського університету  і славнозвісного письменника Олеся Гончара у нашій пам’яті навічно… Роман  ПРО СТУДЕНТСЬКИЙ БАТАЛЬЙОН ОЧИМА СТУДБАТІВЦЯ – адже Олесь Терентійович сам захищав Вітчизну студбатівцем. «Людина і зброя» побачила світ 60 років тому на шпальтах  журналу «Вітчизна». Візьмеш в руки книгу Олеся Гончара і … не відірвешся до останньої сторінки. Ніякі десятиріччя не зітруть із пам’яті подвиг наших ровесників-земляків, студбатівців – юнаків, які  пішли зі студентської лави добровольцями на фронт і віддали своє життя за свободу і незалежність рідної землі... Роман читається на одному диханні, сповнений реальних емоцій, яскравих образів та справжніх почуттів, адже  автор уклав в рядки власні переживання, болючі спогади про загиблих друзів... Зовсім недаремно через два роки в 1962 р. автору  за даний твір було присуджено Державну премію імені Т. Г. Шевченка…

«В окопах, у найтемніші ночі твого життя, коли душа твоя, знесилюючись, запрагне підтримки, на поміч їй прийде у згадках оце залите сонцем місто [Харків], де ти залишаєш своїх рідних, майдани й бібліотеки, залишаєш оту вуличку Вільної академії, від самої назви якої тебе проймає трепетне хвилювання, бо там твій УНІВЕРСИТЕТ, твоя альма-матер!» (О. Гончар, «Людина і зброя»).

О.ДЕУС.

Дивовижний читальний зал ЦНБ на вул. Університетській. Тут вікна дивляться крізь століття.