З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
Пішов від нас у вічність. Важко писати слова співчуття. Неможливо повірити в смерть. Бо ось він – живий і такий справжній, університетський - талановитий, відкритий, порядний, готовий прийти на допомогу - Валерій Дмитрович ХОДУСОВ, професор кафедри фізики ядра та високих енергій імені О.І.Ахієзера фізико-технічного, доктор фіз.-мат. наук, із науково-педагогічним стажем роботи в 48 років. Дитя Великої Перемоги, він народився у 1945 році в с. Румянцево м. Горлівка Донецької області.
У 1963 році був прийнятий на нещодавно відкритий фізико-технічний факультет Харківського державного університету, який закінчив із відзнакою у 1968. Три роки працював в Донецькому фізико-технічному інституті (ДонФТІ) в теоретичному відділі за розподілом. А потім повернувся до Альма-матер в 1971 аспірантом. Усе він робив якісно, із захопленням, на відмінно. І аспірантуру на кафедрі теоретичної ядерної фізики закінчив достроково, і блискуче захистив кандидатську дисертацію у 1974 році. Тут він пройшов шлях від асистента до професора кафедри. У 2002 - захистив докторську дисертацію. Десять років з 2010 по 2019 очолював кафедру теоретичної ядерної фізики та вищої математики імені О.І. Ахієзера. Професор Ходусов В.Д. був справжнім професором: і курси викладав з теоретичної фізики: «Термодинаміка та статистична фізика», «Фізична кінетика», «Вища алгебра», «Теорія ймовірності та математична статистика», спеціальні курси «Квантова теорія твердого тіла», «Додаткові глави квантової механіки», і лекції читав на найвищому науковому та методологічному рівні… Як стверджують його студенти – компетентно і дохідливо… Проводив семінарські та практичні заняття, керував виконанням курсових і дипломних бакалаврських і магістерських робіт студентів кафедральної спеціальності, підготував і видав понад 20 методичних вказівок, три навчальних посібники з грифом МОН України.
Сказати, що Ходусов В.Д. був відомим фахівцем у галузі теоретичної фізики, мало сказати... Його наукові інтереси сягали досліджень з теорії плазми, квантової теорії твердого тіла, статистичної фізики, фізичної кінетики, застосування методів статистичної фізики у економіці та виробничих системах, де він здобув фундаментальні результати, відомі широкому загалу науковців в Україні та за її межами. Автор понад 140 наукових праць, серед них - виконані разом зі студентами, адже приділяв залученню студентів до наукової роботи серйозну увагу. Працював з підростаючим поколінням. Десять (!!!) разів поспіль за результатами конкурсу кафедр на краще науково-методичне забезпечення навчального процесу за напрямом «Сприяння науковій роботі студентів» очолювана ним кафедра теоретичної ядерної фізики та вищої математики імені О.І. Ахієзера перемагала в університеті. Включаючи і цей рік. Вдумайтеся! А минулого року Президія НАН України присудила премію за кращу наукову роботу Івахненку Олегові, студенту кафедри теоретичної ядерної фізики та вищої математики імені О.І. Ахієзера магістратури фізико-технічного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна - за моделювання низки квантових явищ з використанням класичної системи зв’язаних осциляторів. Умів працювати із молоддю Валерій Дмитрович: очолював журі Всеукраїнської студентської олімпіади з фізики багато років, десять разів очолював журі ІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з фізики серед школярів по Харківський області, входив до складу оргкомітету декількох міжнародних конференцій із статистичної фізики та квантової електродинаміки.
Можна довго перераховувати нагороди, звання, грамоти, членство у радах і редколегіях… Коли б це могло повернути Валерія Дмитровича, бо не стало його через двобічну пневмонію від Ковіду… Пухом земля тобі, дорогий Валерію Дмитровичу.