З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
Пішов із життя відомий фізик-теоретик Ігор Іванович Фалько. Непоправна втрата для фізичної науки, української фізико-математичної спільноти. І.І. Фалько народився 26 червня 1937 року у м. Грайворон Бєлгородської області. Закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету, аспірантуру під керівництвом академіка І.М. Ліфшиця.
На початку 60-х рр.. І.І. Фалько поїхав у відрядження до США. Там він разом з Дж. Бардіним, Дж. Шріффером, Д. Пайнсом та Л. Кадановим розробляв теорію надпровідності. З того часу теорія надпровідності і стала основною територією його інтересів. Після повернення з відрядження І.І. Фалько успішно захищає кандидатську дисертацію на кафедрі експериментальної фізики, яку очолював проф. В.Г. Хоткевич. Блискучий викладач, талановитий вчений, щирий оптиміст - до І.І.Фалько тягнулися учні та колеги. Його всі любили. На кафедрі експериментальної фізики він організував групу теоретиків, навчав їх, разом з ними виконував наукову роботу кафедри. Успішно захистили дисертації аспіранти Ігора Івановича – В.М. Гвоздіков, О.Д. Сердюк. У 1973 р. І. І. Фалько був обраний завідувачем кафедри теоретичної фізики і одночасно деканом фізичного факультету. Ігор Іванович продемонстрував блискучі організаційні здібності. Ігор Іванович продуктивно, з великим натхненням працював деканом до 1977 р. і завідувачем кафедрою теоретичної фізики до 1979 р. У 2001 р. Ігор Іванович вийшов на пенсію та переїхав до Німеччини.
Світла пам’ять про Ігора Івановича Фалько назавжди залишиться у наших серцях!