Вівторок, грудня 05, 2023

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

Особистості. М. П. Трінклер

Його пам’ятає Харків

…Проходжу звивистою вулицею сонячного, усміхненого й такого рідного Харкова. П'ятиповерхівки, одна за одною, бруківка під ногами та дорога, що веде, веде… Мені часто доводиться ходити цією вулицею. Навколо дерева, високі, стрункі, химерно сплітаючись, тягнуться угору. Зелень, усе росте та дихає, живе. Вулиця Трінклера - у всій її красі! Розташована в Шевченківському районі Харкова та починається з майдану Свободи, тягнеться тисячу сто метрів, подекуди звужується, перетинається з вулицями Культури, Данилевського, проспектом Незалежності.  Бере свій початок з 70-х років ХІХ століття. Того часу на ній розташовувалися лазарети, де лікували поранених бійців, відчайдушно боролися за життя солдат. Пізніше вулицю заповнили багатоповерхівки, а ще на ній з’явилося клінічне містечко Харківського університету. Названа на честь  майстерного хірурга та шанованого професора УНІВЕРСИТЕТУ Миколи Петровича Трінклера. Людини, що рятувала життя, бралася за найскладніші випадки, невтомно та жертовно віддала себе роботі. Коли інші були ладні опустити руки, Микола Петрович продовжував боротьбу за людські життя. І вигравав! Ім’я Миколи Трінклера було широко відомо. Йому не раз пропонували роботу в інших містах, державах, але Харків був у серці  професора, і лікар пристрасно згорав у наполегливій праці саме тут, рятуючи земляків. Особливу увагу приділяв лікуванню онкозахворювань, намагаючись врятувати кожного пацієнта зі страшним діагнозом. Учений зцілював не лише тіла, а й душі.  Вчений, медик, хірург. Добрий, щирий, чуйний, завжди готовий прийти на допомогу. Таким він був. І таким його запам’ятав Харків. Людиною, що могла вселили віру в краще, надію, бажання жити навіть в тих пацієнтів, котрі зневірилися та перестали боротися.

…Мій дідусь хворий на рак. Дізнавшись про страшну хворобу, занепав духом... З часом він звернувся до лікарні на вулиці Трінклера. Там зробили все можливе, аби дідусь знову спіймав життя за руку й, що б не сталося, не відпускав. Саме тут, на вулиці, що названа на честь людини, яка все життя піклувалася про інших, не давала занепасти духом, й почалася боротьба моєї близької людини. Боротьба, що триває вже 10 років, й котру він перемагає!

Микола Петрович Трінклер зробив величезний внесок у розвиток медицини. Майстерно проводив найскладніші операції, дарував життя тисячам людей. Очолював кафедру хірургії Харківського університету. Тяжко, віддано та жертовно працював. Рятував життя й паралельно викладав в університеті.  А після роботи, хоч і втомлений, приходив до студентів у гурток хірургії та ділився власним досвідом, знаходив підхід до кожного студента, слухав, підказував, навчав. Микола Петрович Трінклер -  Людина з великої літери і ця вулиця  нагадує про це, вшановуючи пам’ять великого земляка. На ній знаходяться різноманітні заклади:  Музей природи Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Телерадіокомпанія «SIMON», Видавничий дім «Імперіал», Радіо «Шансон». Проте найбільше саме медичних установ, лікарень. А ще - Науково-дослідний інститут гігієни праці та професіональних захворювань Харківського національного медичного університету.

Люблю цю вулицю. Кажуть, що лікарні навіюють атмосферу суму, туги, проте я дивлюся на вулицю Трінклера під іншим кутом. Тут кожного дня сотні спеціалістів рятують людські життя. Тут іде боротьба, народжується віра, квітне надія. Тут, на вулиці Миколи Трінклера, вирує істинне життя.

Лілія ПАЖИНА, ЛЖ-12, Творча майстерня викладача О. НЕРУХ.