Понеділок, жовтня 14, 2024

Загальноуніверситетська
газета
№ 7 (4016)
вівторок 8 квітня
2014 р.

З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).

Газета нагороджена Почесною грамотою Державного комітету у справах преси, телебачення та радіомовлення України.

20 років для країни…

20 років для країни…


ВІД РЕДАКЦІЇ.
Це лише перші кроки у самостійному житті. 20 років для людини  - третина всього життя. Незалежність України і життя кожного громадянина неодмінно пов`язані.

 

Проф. О. М. КУЦЬ – доктор філософських наук, Заслужений професор Харківського університету ім. В.Н. Каразіна, ветеран Великої Вітчизняної війни:
- Нині Україна лише перебуває на шляху до незалежності. Наша держава переживає надзвичайно складний момент. Він пов`язаний із глибокою політичною кризою, яка характерна послабленням демократичних основ. ЗМІ фактично належать приватним олігархам. Необхідно пробуджувати громадянську свідомість через шанування українських традицій, відзначати їх на державному рівні, продовжувати та примножувати.

Андрій КРАВЧЕНКО, фотожурналіст, випускник відділення журналістики:
- Я фотожурналіст і розповідаю у фотографіях людям правду. А вона іноді дуже жорстока й виражальна. Фотографія не бреше. У незалежній Україні я не відчуваю на собі пресингу представників будь-якої влади і в цьому є заслуга незалежності. Але я не стаю на бік жодних представників влади, я завжди на боці простих людей. Давайте говорити про людей. Це те,  про що журналісти мають думати завжди!

Денис ГРИГОРЬЄВ, аспірант кафедра генетики і цитології:
- 20 років -  це 80% мого життя. Основним досягненням в цей період для мене особисто є реалізація мрії стати біологом. Незалежність побічно посприяла її реалізації. Вона збільшила кількість можливостей вибору шляхів досягнення мети. Ми маємо змогу обмінюватися досвідом з іноземними дослідницькими інститутами, відвідувати наукові конференції, стажуватися закордоном. Я працюю на кафедрі генетики і цитології вже кілька років: допомагаю розробляти колекцію ліній дрозофіли,  займаюся її поповненням. Восени ми підготували документи для надання їй статусу національного надбання. Вважаю, що дане досягнення буде мати не лише особистий, але і державний характер.

Олег БАТРАКОВ, п»ятикурсник радіофізичного факультету:
-За час незалежності України я встиг прожити своє дитинство, юність і, сподіваюся, меншу частину свого дорослого життя. З досягнень можна перерахувати відмінне навчання в школі, багаторазові перемоги на Всеукраїнських та обласних олімпіадах з фізики, математики та інформатики, червоний диплом бакалавра. Але з часом  почав розуміти, що держава в цілому повинна розвивається в напрямку, пов'язаному з наукою. Це добре видно за нинішнім регресом знань, відсутності адекватних зарплат вчених і т.д. А значить незалежність України не сприяє  подальшому її процвітанню. Адже за 20 років в Україні упав і рівень освіти, і  рівень життя в цілому. Але життя багатогранне і дуже складне,  і все що відбувається навколо, вірю -  все на краще.

Дмитро ГЛЄБОВ, четвертокурсник філологічного факультету:
-Незалежність - це перш за все свобода. Свобода вибору. Це дуже важливо. Я  роблю зараз і говорю те, про що хочу говорити. Це, я вважаю, своїм головним досягненням і це досягнення безпосередньо пов'язую з набуттям нашою державою незалежності.