Захисти

Ось воно –  творче щастя!

Люди, які вражають своєю закоханістю в улюблену справу, –  унікальні. Вони працюють безкорисливо, віддано, відкриваючи світ своїх пошуків іншим. Це від них, за Чернишевським, світлішає навколо. І результати їхньої праці виходять дивовижними та цінними, залишаючись нащадкам на віки. Я усвідомила, як мені пощастило навчатися і працювати в закладі, де такі люди зустрічаються набагато частіше. Самобутня особистість і прекрасна жінка, невтомний дослідник-вчений Людмила Юріївна ПОСОХОВА захистила у травні докторську дисертацію на здобуття звання доктора історичних наук.

На засіданні вченої ради історичного факультету у стінах рідної alma mater вона представила дослідження «Православні колегіуми України наприкінці ХVII –  на початку ХІХ ст.». Дана тема є складовою частиною науково-дослідної теми «Історія освіти та культури України (кінець ХVІІ-ХІХ ст.)», що розробляється на кафедрі історії України. Роботу над нею моя співрозмовниця почала невдовзі після захисту у 1999 р. кандидатської дисертації «Харківський колегіум (ХVІІІ-ХІХ ст.)». За словами Людмили Юріївни, підготовка докторської була тривалою працею, але надзвичайно цікавою. Робота в архівах, і не тільки в українських, (лише до Санкт-Петербурга вона їздила 17 разів!), зародження ідей, їхнє втілення, новий ракурс дослідження теми, спілкування з фахівцями та колегами, пошуки… І ось воно –  творче щастя.

…Я тримаю його у руках. Це монографія «На перехресті культур, традицій, епох: православні колегіуми України наприкінці ХVII –  на початку ХІХ ст.», видана торік, в якій викладені основні положення дисертаційної роботи Людмили Юріївни. Дивує, з якою любов’ю створена ця така важлива для автора книга. Усе: і наповнення, і обкладинка, і художнє оформлення, і навіть колір паперу –  виплекано вченою (за допомогою І. М. Дончик, директора університетського видавництва).

Людмила Юріївна із повагою говорить про рецензентів –  професорів А. Ю. Андрєєва, В. О. Дятлова, Н. М. Яковенко. Усі вони є відомими в Європі науковцями.

Раджу і вам, шановні читачі, познайомитися із роботою: буде дуже цікаво, як і всім нам в редакції газети, почитати дану працю.

Про здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Людмила Юріївна говорить так: «Це, звичайно, певний підсумок моєї наукової роботи. Але це не крапка! У мене ще багато ідей, є мрії про нові книги. Тож знаю, навіщо іду до архіву».

Людмила Юріївна і після захисту докторської за літо вже встигла виступити на конференції в Інституті української археології НАН України та Університеті ім. М. Коперніка в місті Торунь (Республіка Польща), а ще підготувати статтю про одного з ректорів Харківського колегіуму, бо для неї радість досліджувати той світ, який хоче зберегти та передати нащадкам.

Т. ВАСИЛЕЦЬ, наш спецкор.