З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
У Харківській гімназії № 47 проходить педагогічну практику четвертокурсниця механіко-математичного Наталія НАЗАРЕНКО. Цього дня вона проводить урок з геометрії для учнів восьмого класу. …Коричневий піджачок, акуратно прибране волосся і доброзичлива усмішка – справжня молода і турботлива вчителька! Близько 20 її учнів, одягнених у чорно-білу шкільну форму з гарненько випрасуваними комірцями, уважно слухають викладача. «Наталія Валентинівна – гарний викладач. Вона спілкується з кожним із нас, пояснює незрозумілі задачі», – говорить шкорярка Вікторія.
…Заняття розпочали з опитування – доволі нервової процедури для кожного школяра. Тема уроку – паралелограм. Тож і питає Наталія Валентинівна про властивості та ознаки цієї геометричної фігури. Усі згадали найосновніші правила. Час узятися за складнішу справу – вирішення задач.
Наталія Валентинівна роздає картки із завданнями. Діти читають. «Хто знає, як розв'язати перше завдання?» – запитує дівчина. Кілька учнів підняли руку. Першою до дошки вийшла вже знайома нам Вікторія. Накресливши паралелограм, Віка пояснює, як знайти відповідь.
А ось останнім вирішувати задачу викликали хлопця. Наталія намагалась направити учня, пояснити і допомогти. Кінець кінцем восьмий клас таки впорався із завданням. Дзвоник на перерву. Учитель математики Лариса Олександрівна Шитікова, Герой України, яку сьогодні замінює практикантка, досвідчений викладач, характеризує Наталю так: «Сумлінна дівчина, старається, завжди ретельно готується до уроків.
Дізнаємось секрет успіху в самої юної вчительки.
– Наталю, як ти знаходиш спільну мову зі школярами?
– Якщо аудиторія тебе прийняла, то нічого складного не буде. А що б це сталося, слід доброзичливо ставитись до класу, дитину варто сприймати як окрему унікальну особистість, шукати підхід до кожного учня окремо. Хтось відповідає постійно, а хтось сидить тихо-тихенько, але все розуміє. Треба ж його якось підтягнути.
– Твої секрети?
– Якихось особливих правил поведінки вчителя немає. Наприклад, ніколи не можна ставати спиною до учнів і розмовляти «з собою», слід постійно підтримувати з ними контакт.
– Хто тобі допомагає, дає поради?
– Тонкощам викладацького мистецтва мене навчала Лариса Олександрівна, викладач математики. Вона давала поради, як краще провести заняття. Сьогодні був мій четвертий урок: з них три геометрії та одна алгебра. Також я відчувала підтримку керівника практики механіко-математичного факультету Ганни Вікторівни Коробської та керівника від кафедри Олександра Вячеславовича Резуненка.
Лунає дзвоник на наступний урок. Не будемо заважати школярам навчатись. Наталії на прощання побажаємо гарної оцінки за практику, а також терпіння, наснаги та старанних учнів на майбутнє.
С. ШКУРАЙ.