З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
ВІД РЕДАКЦІЇ. 17 листопада 2012 року Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна відзначає День студента і, найголовніше, – 208-у річницю свого заснування, коли цього дня 1804-го року імператор Олександр І підписав Стверджувальну Грамоту на заснування Харківського Імператорського університету. Наші кореспонденти побували на всіх 20 наших факультетах і поставили університетському загалу три запитання: «Що б Ви подарували імениннику на день народження?», «Яке запитання Ви б поставили Олександру І?» і «Кого Ви привітаєте у цей день?». Пропонуємо познайомитися із найцікавішими відповідями.
Олексій КИСЛИНСЬКИЙ, другокурсник механіко-математичного факультету:
– Моїм подарунком університету до дня його заснування є перемога на Всесвітній студентській олімпіаді з математики (IMC), що проходила цього року у вересні в Болгарії. Зараз готуюся до 3 етапу ICPC – командної олімпіади з інформатики. Сподіваюся, що буде ще одна перемога і новий подарунок університету.
– Що Ви очікуєте від університету?
Доц. Л. І. ВОРОБЙОВА, декан біологічного факультету:
– Подарувала б університету повне державне забезпечення для нормального ведення навчального процесу та здійснення наукових досліджень.
– Які Ви бачите перспективи у розвитку цього вищого навчального закладу? Якою буде роль цього вузу?
Доц. А. А. ЗАВГОРОДНІЙ, декан фізичного факультету:
– Я прагну швидше закінчити роботу над своєю докторською дисертацією «Електротранспорт в нестехіометричних квазідовимірних купратах у нормальному стані». Її і бажаю подарувати рідному університету до дня його заснування. Я плідно над нею працював, буду сподіватися, що недаремно.
– Чи уявляєте Ви, Ваша Величносте, яким стане Харківський університет у 2012 році?
– Вітаю, перш за все, першокурсників. Адже вони вперше у своєму житті святкують цю подію. Цей день саме для них.
ВІД РЕДАКЦІЇ. Коли верстався номер, надійшла звістка про раптову смерть Анатолія Антоновича. Це інтерв’ю останнє для нашої газети. Про те, якою світлою людиною був декан фізичного, читайте у наступних номерах. Сумуємо…
Проф. Т. Є. КАГАНОВСЬКА, декан юридичного факультету, Заслужений юрист України:
– Від імені когорти викладачів юридичного факультету з вдячністю за досвід роботи і можливість спілкування з викладачами і студентами хочу подарувати рідному університету нашу науково-педагогічну діяльність на благо розбудови національної освіти і науки; а на знак подяки засновникам університету даруємо збереження того, що ми отримали від них у спадок – видатний ВНЗ першої столиці з його славетною історією і традиціями.
– Якими будуть Ваші подальші кроки у реформуванні системи освіти? Яким Ви бачите університет через 200 років?
– День народження університету для тих, хто його будував, розвивав, вчився і вчиться в ньому, – завжди значущий. Кожен рік університетського життя – це фрагмент нашого життя. Слова вітання і подяки усім викладачам і співробітникам за їхню працю, а студентам – за вибір, за відданість, повагу до викладачів та добру пам’ять про «Alma mater».
Проф. О. О. ЖЕМЕРОВ, голова профбюро, учений секретар ради геолого-географічного факультету:
– Звичайно, можна мріяти про значні матеріальні дарунки – найсучасніші прилади, лабораторні корпуси, обладнані кабінети й аудиторії… У 2011 р. один із факультетів Пенсильванського університету отримав величезний (навіть за американськими уявленнями) дарунок – 225 млн. доларів від випускника 1940 р. Раймонда Перельмана. У якості подарунка хотілося б наблизити той час, коли наше суспільство буде високо цінувати освіту; у ринкових відносинах університет посів би місце одного з головних рушіїв прогресу; його випускники стали б спроможні як висококваліфіковані фахівці заробляти такі ж гроші, як Раймонд. Це обов’язково має бути, бо світ не знає іншого шляху.
– Дякую за вибір невеликого Харкова для створення університету. Адже на території України були більш значні, відомі й уславлені міста, наприклад, Полтава, Катеринослав, Одеса, не кажучи вже про Київ.
– Поздоровляю викладачів, що зберігають традиції університетської освіти, і студентів усіх поколінь, бо саме для них існує alma mater.
Проф. Ю. М. БЕЗХУТРИЙ, декан філологічного факультету:
– Я вже досяг такого віку, що можу подарувати університету своїх учнів. За десятки років викладання з-під мого крила вилетіло сотні пташенят. Серед них багато визначних людей.
– Навіщо Вам ота Казань?
Проф. М. О. МЧЕДЛОВ-ПЕТРОСЯН, завідувач кафедри фізичної хімії:
– Я б подарував усі наукові роботи, над якими зараз працюю.
– Ваша Величносте, яке місце Ви збираєтесь відвести Василю Назаровичу Каразіну в щойно відкритому університеті?
Світлана ТАРАСОВА, голова студентського наукового товариства факультету іноземних мов:
– Я б зібрала усі почуття, позитивні емоції та враження студентів, викладачів та всієї університетської родини і поєднала в щось символічне, як, наприклад, «Стіна кохання» у Франції. Тільки на ній написана фраза «Я тебе люблю» на усіх мовах світу, а на моєму подарунку були б записані слова вдячності професорсько-викладацькому складу, позитивні емоції, побажання університету та приємні згадки про навчання, викладання, наукову діяльність у його стінах.
– Дякую за вчинок. А що підштовхнуло підписати цей указ?
– Вітаю всіх.
Проф. В. Т. ЛАЗУРИК, декан факультету комп’ютерних наук:
– Крутих спеціалістів бажаю нашому університету, які вийдуть і пам’ятатимуть альма матер. Ось подарувати б таких крутих спеціалістів! Тільки їх спочатку треба виховати, що ми і намагаємось робити. Все інше – папірці, камінці – все це з’явиться само, якщо будуть люди, які пам’ятають і люблять свій університет.
– Навіщо він це зробив? У нього, напевно, були якісь стартові думки. Може, і він щось хотів, і зовсім не те, про що ми думаємо. Адже: є розумні люди, є розвиток, є Харків, тому що є університет. Там, де не з’явився університет, і великого міста немає. Чи цього він хотів?
– У нас в цьому році рекордний врожай на факультеті: три докторські і три кандидатські дисертації на захисті. Для факультету, який тільки на початку свого шляху, це значні показники. Вітаю факультет! Коли я виступаю перед першим курсом, я їм кажу: «vivat, університете!» і «vivat, перший курс!» Вітаю перший курс.
Проф. В. А. ПЕРЕСАДЬКО, декан геолого-географічного факультету:
– Усе, що можна було подарувати, я вже подарувала: віддала серце, душу, сім’ю (мої чоловік та син навчались тут). Я віддала університету свою любов… 1 вересня 1981 року – приголомшливий день у моєму житті. Я вступила до Харківського університету. Йшла до університету по алеї від пам’ятника Шевченку, а моя душа співала…
– Яким ви бачите наш університет через 210 років?
– Вітаю свою кафедру, факультет, університет… Вітаю свою першу вчительку Марію Федорівну Олейник – вона навчила мене мріяти. Привітала б Георгія Петровича Дубінського, який мені першим показав університет; Івана Юрійовича Левицького, якому я дякую за своє наукове життя, який став для мене Учителем з великої літери; Миколу Анатолійовича Гвоздя, Ельвіру Андріївну Попову, які показали мені можливості науки в університеті…
Тетяна ШАТАЛОВА, аспірантка радіофізичного факультету:
– До 17 листопада я повинна захистити кандидатську, її і подарую університету. І новоспеченого кандидата наук (спеціальність «Біофізика») у своїй особі.
– А питання поставити я б хотіла батькам Каразіним: як вони зуміли виховати таких видатних людей: Василь Назарович заснував університет, Іван Назарович – Краснокутський дендропарк?
– Вітаю все прогресивне людство, адже наш університет дав світові величезну кількість професіоналів, талановитих людей, митців.
Проф. Г. М. ЖОЛТКЕВИЧ, декан механіко-математичного факультету:
– Нещодавно наш співробітник Анастасія Іванівна Морозова отримала диплом кандидата технічних наук зі спеціальності: математичне моделювання та обчислювальні методи. Зараз вона працює на кафедрі прикладної та теоретичної інформатики старшим викладачем.
– На Вашу думку, чи є перспективи у держави, для якої розвиток освіти і науки не є пріоритетом?
Анастасія ПРИДАТКО, староста групи ЕР-41, секретар студентської ради і голова профбюро економічного:
– Багато посмішок, тому що найкращий університет – це щасливі студенти!
– Які якості характеру повинен мати ректор Харківського університету через 208 років?
– Зі святом вітаю всіх, хто коли-небудь навчався або викладав в нашому університеті!
Олександра РОГАЧОВА, третьокурсниця факультету комп’ютерних наук:
– Не знаю, чи можна назвати це подарунком… Слід підвищити заробітну плату викладачам, щоб у них був кращий стимул гарно навчати, а студентам – розширити можливості навчатись закордоном і подорожувати, щоб вони переймали досвід інших країн і застосовували його в Україні.
– Чи задоволені ви тим, яким став наш університет? Чи саме таке майбутнє уявляли собі?
Проф. В. І. СІДОРОВ, декан факультету міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу:
– Вдалим подарунком було б приєднання до структури університету будівлі Держпрому, а площу Свободи перейменувати в Університетську.
– Чому Ви, Ваша Величність, убили свого батька?
– Вітаю у цей день всю Україну, бо, якщо б не було нашого університету, не було б українського національного відродження. Вперше лекції українською мовою читалися саме в Каразінському університеті. З університетом пов’язане видання перших вітчизняних газет і часописів, створення перших наукових товариств.
Вероніка МАЛИШКО, студентка філософського факультету:
– Подарувала б університету живу сову, щоб мій факультет мав живий символ, а студенти – новий привід для жартів.
– Чи не боїтеся, що Харківський університет стане успішнішим за російські?
– Викладацький і науковий склад, адже саме він – головна цінність університету.
Проф. С. М. ШУЛЬГА, декан радіофізичного факультету:
– Було б непогано отримати грант міжнародного рівня на якесь фізичне дослідження. Це б відіграло важливу роль у підтримці науки. Для нашого університету дуже важливо, щоб наша наука не стояла на місці, продовжувала розвиватися.
– Чому не підписав Грамоту раніше на декілька років?
– Вітаю зі святом абсолютно всіх, від техпрацівників до ректора. Кожен віддає всі свої сили роботі в університеті, піклується про добробут нашого найкращого вищого навчального закладу.
Павло ЛУТОВ, п’яткурсник психологічного:
– Дарую університету сертифікат на можливості реалізації усього, що йому потрібно.
– Яким ви уявляєте університет у 2012 році? І цікаво було б порівняти, чи співпадуть його прогнози з реальністю.
– Університетський колектив.
Доц. П. Т. ГУСЄВА, заступник декана з навчальної роботи факультету іноземних мов:
– Наш факультет даруватиме знання студентам, а особисто я день і ніч думаю про факультет і вважаю свою сумлінну роботу не те щоб подарунком, але своїм обов’язком перед університетом.
– Запитань у мене немає, а просто вдячність.
– Зі святом я, перш за все, хочу привітати наше керівництво, ректора і проректорів, а також весь колектив нашого рідного університету.
Доц. О. І. ДАВИДОВ, декан економічного факультету:
– Факультет дарує плідну працю, свої успіхи та досягнення!
– Яким ви бачите майбутнє створюваного університету? Хотілося почути оцінку…
– Поздоровляю зі святом перш за все свій рідний факультет, співробітників, викладачів і, звичайно ж, студентів, котрі є серцевиною факультету. Заради них ми працюємо!
Михайло ГОЛОВКО, голова СНТ юридичного факультету:
– На день народження університету я б подарував цілий телеканал на регіональному рівні. Життя нашого вузу настільки активне і різноманітне, що його варто висвітлювати широко: транслювати наукові конференції, висвітлювати студентське життя, показувати розвиток факультетів і події, що відбуваються на них, аж до «відкритих лекцій» он-лайн. Це було б корисно для абітурієнтів як реклама нашого університету й цікаво для студентів!
– Чи вплине створення університету на розвиток Харкова і як?
– Вітаю керівництво університету і свого факультету.
Із університетським загалом та Імператором Олександром І бесідували наші спецкори:
Олена БОБРИК, Людмила ГРУБНІК,
Тетяна ВАСИЛЕЦЬ, Аліна КАЛІНІНА,
Світлана ШКУРАЙ.