З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
Відсвяткувала ювілей Ірина Василівна КАЛІНІЧЕНКО, головний хранитель фондів Музею історії університету. Все її життя тут, в alma mater, посеред нас.
Закінчила історичний факультет, працювала учителем історії. У 1980 повернулася до університету і вже понад 30 років працює у музеї. У зв’язку з цим уся наша розповідь про цю справжню університетську жінку, куди б ми не повертали, зводиться постійно до історії університетського музею. Хіба кожен може похвалитися, що віддав улюбленій справі понад 30 років життя? У 2004 році музей переїхав до нового приміщення і був урочисто відкритий у день 200-річчя університету. Ірина Василівна: «Приємно дивитися на наш оновлений прекрасний музей і думати, що ти доклав зусиль, щоб збагатити цю скарбницю історії нашого міста й університету». Вона закохана в історію. А доля любить її разом із цією захоплюючою наукою. Усі члени її родини — теж історики: чоловік — професор, доктор історичних наук, син та донька — випускники історичного, кандидати історичних наук… Є надія, що улюблена онучка Ірини Василівни теж піде цією ж стежинкою.
Чудова жінка, з якою приємно спілкуватися, яка завжди гарно виглядає, привітна та чуйна. Ірина Василівна — справжній професіонал. Вона комунікабельна, спокійна, впевнена, на неї можна покластися. Цього року Харківський університет відзначив два ювілеї: 40 років Музею історії університету і круглу дату головного його хранителя. «Сто років на двох», — жартують колеги. І є в цьому столітті глибокий сенс.
Л. ГРУБНІК, О. НОВИКОВА.