З 1 січня 1817 р. Харківський університет видавав "Харьковские известия", з 8 квітня 1927 р. - "Робітник освіти", з 15 грудня 1928 р. - "Іновець", з 1 січня 1930 р. - "За нові кадри", з 1 січня 1936 р. - "За більшовицькі кадри", з 1 січня 1947 р. - "Сталінські кадри", з 1 січня 1957 р. - "Харківський університет" (вперше номер з такою назвою з'явився 19 грудня 1945 р.).
Група ЛУ-32 не найперша за рейтингом успішності (зимову сесію ЛУ-32 склала ????? як?), але є в ній дещо особливе… На останній парі з курсу російської мови Олена Василівна МАСЛІЙ сказала, що їй було надзвичайно приємно працювати з цією групою, в ній вона завжди почувала себе комфортно, неначе в колі близьких людей.
Група складається з 25 студентів, всі вони дуже цікаві особистості, які вже встигли спробувати свої сили у в університетському житті: спорті ( Маринка ПЕТРЕНКО – чудова футболістка) і навіть досягти непоганих результатів; науці і, звичайно, у мистецтві… Беруть всі участь у різноманітних університетських заходах, наукових семінарах.
В цьому квітнику найгарніших дівчат є один представник сильної половини – це Артем ЧУЙКО. Він завжди виділяється поміж студентів своєю посмішкою, джентельментською вдачею. Альона ГЕТЬМАН: «Він галантний юнак, шанує своїх одногрупниць, справжній мужчина». Артема з усією відповідальністю можемо назвати душею групи. І як тут не згадати восьме березня, коли Артем частує одногрупниць солодощами зі словами: «Нехай Ваше життя буде таким же солодким, як це морозиво, …», – поринає у спогади Світлана ГУБСЬКА. Дівчата з сумом згадують літню сесію, яку Артем склав достроково, щоб поїхати в Турцію на заробітки, і як без нього було нелегко..
Староста групи - Альона ЗАДОРОЖНА - тендітна і турботлива, захищає і оберігає усю групу!
Світлана АНДРЄЄВА: «Завдяки їй ми завжди в курсі всіх подій. Вона дуже комунікабельна і відповідальна». Одним з найулюбленіших жартів філологів: коли нам ставлять запитання «чому обрали саме цю професію», більшість відповідає, що в них проблеми з математикою, але у випадку Альони все по іншому. Після закінчення школи вона мала можливість легко вступити в будь-який економічний вуз, але щось «йокнуло» в її серці, коли вона потрапила до університету В.Н. Каразіна.
«Я зрозуміла, що це моя доля, – говорить Альона. – І подала документи на спеціальність українська мова та література». Уже після першої сесії визначилися лідери курсу. Альона, безперечно, - одна з них, що і свідчить про правильність її вибору. Група її любить і поважає.
Разом одногрупники пройшли не тільки вогонь і воду, а й приємні моменти життя. Так, першою вийшла заміж профорг групи ЛУ-32 Марина ГОНЧАРОВА. Найдивовижніше, що вона ні на хвилиночку не відволіклась від навчання і своїх студентських обов̕ язків. Прекрасна церемонія відбулася на вихідних восени першого курсу, а в понеділок почалися важкі університетські будні. Наступною покинула коло дівування Таня КОРНІЄНКО, яка весною достроково склала іспити, а влітку пізнала щастя материнства і народила чудового хлопчика Михайла. Восени вона повернулася до своєї групи і з легкістю наздогнала матеріал. Ці дівчата приклад неабиякої витримки, духовної сили на шляху до здійснення своєї мрії.
«Щастя – це коли тебе розуміють» - каже одна з героїнь фільму «Доживемо до понеділка», я гадаю, що саме розуміння і підтримка є тією родзинкою, яка зближує людей в групі ЛУ-32 і робить світ довкола них кращим.
Олександра ДУБИНА, студентка.